КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС № 104» «СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК)» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
 
ЛАСКАВО ПРОСИМО!
Святковий календар. Спілкуємося українською мовою

Результати моніторингу якості освіти у школі

Положення

про внутрішній моніторинг у

комунальному закладі освіти

«Навчально-виховний комплекс № 104»

«середня загальноосвітня школа -дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок)»

Дніпровської міської ради

 

1.  Загальні положення

 1.1. Положення про внутрішній моніторинг у навчально-виховному комплексі № 104 (далі - Положення ) розроблено у відповідності до вимог Законів України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти України, Указу Президента України №1013/2005 від 04.07.2005 р. “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні”, постанов Кабінету Міністрів України №1095 від 25.08.2004 р. “Деякі питання запровадження зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти” та спрямоване на підвищення якості освіти, активізацію й удосконалення діяльності закладу.

1.2. Положення поширюється на всіх працівників навчально-виховного комплексу № 104 та учасників освітнього процесу.

1.3.   Внутрішній моніторинг діяльності закладу є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає збирання, оброблення, зберігання і розповсюдження інформації про стан освіти, прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки і основних тенденцій її розвитку, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх послуг закладом та ефективності функціонування освітньої галузі в цілому.

1.4.  Положення визначає єдину систему здійснення внутрішнього моніторингу, а також обов’язки керівника щодо забезпечення системного підходу до організації збору, збереження, обробки і розповсюдження інформації.

1.5. Положення узгоджується з педагогічним колективом  та профспілковим комітетом закладу, затверджується на засіданні педагогічної ради школи.

1.6. Заклад у своїй діяльності керується чинним законодавством, нормативно-правовими актами з питань організації освітнього процесу та цим Положенням.

 

 

2.  Завдання, мета та напрями моніторингу

 2.1. Основними завданнями моніторингу є:

-       визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їхньої соціалізації;

-       сприяння підвищенню якості ЗСО;

-       вивчення зв’язку між успішністю учнів і соціальними умовами їхнього життя, результатами роботи педагогів, рівнем соціального захисту, моральними цінностями, потребами особистості та держави;

-       оцінювання якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного, ресурсного забезпечення навчального закладу;

-       створення необхідних умов для творчої діяльності учасників освітнього процесу, реалізації особистісно орієнтованої системи освіти, адаптованої до рівнів і особливостей розвитку учнів;

-       впровадження освітніх інновацій, сучасних інформаційних технологій для оновлення змісту освіти та форми організації освітнього процесу.

2.2. Мета внутрішнього моніторингу:

-       визначення результативності навчання та виховання учнів;

-       перевірка відповідності змісту освіти сучасним вимогам суспільства;

-       визначення ефективності використання ресурсів;

-       створення сприятливих умов для виявлення і підготовки здібної та обдарованої молоді;

-       виявлення та підтримка творчих педагогів, підняття їх престижу;

-       удосконалення педагогічних технологій;

-       проведення порівняльного аналізу діяльності класних колективів

-      удосконалення діяльності навчального закладу, вироблення та коригування управлінських рішень;

-       планування та прогнозування розвитку навчального закладу;

-      визначення позитивного іміджу, престижності та конкуренто-спроможності  закладу освіти.

2.3. Напрями моніторингу:

-       діагностичний моніторинг (визначення рівня академічних навичок учнів незалежно від їх особистості);

-       моніторинг діяльності (включає заміри “входу” і “виходу “системи);

-       статичний моніторинг (надає можливість одночасно зняти показники за одним або кількома напрямами діяльності школи, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, здійснити аналіз і прийняти управлінське рішення);

-       динамічний моніторинг (багаторазовий замір певних характеристик під час всього циклу діяльності);

-       психологічний моніторинг (постійне відстеження певних особливостей у ході навчальної діяльності);

-       внутрішній моніторинг ефективності (спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому);

-       педагогічний моніторинг (супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійснення НВП);

-       освітній моніторинг (супровідне оцінювання і поточна регуляція будь-якого процесу в освіті );

-       учнівський моніторинг (комплекс психолого-педагогічних процедур, які супроводжують процес засвоєння учнями знань, сприяють виробленню нової інформації, необхідної для спрямування дій на досягнення навчальної мети);

-       моніторинг загальноосвітньої підготовки учнів (систематичне відстеження досягнення державних вимог підготовки учнів за основними навчальними дисциплінами);

-       змістовний (особистісно орієнтований) моніторинг (динаміка особистісного розвитку);

-       моніторинг результативності освітнього процесу (показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на навчання та виховання і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження).

2.4. Складові моніторингу:

-       чітке визначення об’єкта дослідження;

-       задання параметрів розвитку об’єкта;

-       критерії оцінювання параметрів;

-       технології проведення досліджень;

-       науково-методичні матеріали, які спрямовані на отримання кінцевого результату.

2.5. Вимоги щодо здійснення ефективного внутрішнього моніторингу:

-       вимірність і застосування стандартів і норм ( вони повинні бути якісно й кількісно визначені, придатні для практичного використання);

-       можливість та реальність дотримання і виконання ( узгодженість з можливостями, врахування її складових частин або елементів);

-       наявність інструментарію;

-       використання досвіду та спирання на аналіз поточного стану діяльності навчального закладу;

-       наявність технологій інтерпретації фактичних результатів діяльності;

-       попередження абсолютизації й перебільшення ролі різних нормативних вимог.

2.6. Критерії щодо здійснення внутрішнього моніторингу:

-       об’єктивність з метою максимального уникнення суб’єктивних оцінок, врахування всіх результатів (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників  освітнього процесу;

-       валідність для повної і всебічної відповідальності пропонованих контрольних завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами контролю;

-       надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

-       врахування психолого-педагогічних особливостей передбачає диференціацію контрольних та діагностичних завдань;

-       систематичність у проведенні етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

-       гуманістична спрямованість з метою створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

2.7. Результати моніторингу мають тільки стимулюючий характер для змін певної діяльності.

 

3.  Порядок проведення моніторингу

 3.1. Організація роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на педагогічну раду школи.

3.2.    Робота з проведення внутрішнього моніторингу здійснюється педагогічною радою школи.

3.3.  Загальне керівництво щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на адміністрацію школи.

3.4. Педагог має можливість обрати один із запропонованих видів моніторингу.

3.5.   Моніторингові дослідження вчитель координує та узгоджує з керівником методичного об’єднання, адміністрацією НВК.

3.6.  Для проведення моніторингових досліджень використовуються тільки затверджені технології (інструментарії).

3.7. Педагогічні працівники несуть відповідальність за дотримання критеріїв здійснення моніторингу, зазначених у даному Положенні (п. 2.6.) протягом всієї своєї діяльності.

3.8. Керівник методичного об’єднання несе відповідальність (згідно п. 2.6. даного Положення) за дотримання критеріїв здійснення моніторингу на рівні свого методичного об’єднання.

3.9. Результати моніторингових досліджень педагогів узагальнюються за формою, затвердженою педагогічною радою та погодженою методичним об‘єднанням.

3.10. Узагальнення моніторингових досліджень на рівні закладу проводить педагогічна  рада.

3.11. Аналіз та обговорення підсумків моніторингових досліджень проводиться щороку на засіданнях методичних об’єднань вчителів-предметників, педагогічної ради школи.

3.12.  Матеріали моніторингових досліджень зберігаються протягом року, а  підсумкові - протягом навчання учнів, з якими проводився моніторинг.

3.13.  Моніторингові дослідження можуть проводитися з учнями, педагогічними працівниками школи, за згодою Ради школи – з батьками та громадськістю.

3.14.    Проведення моніторингових досліджень здійснюється у 3 етапи:

І етап - підготовчий, передбачає постановку мети, визначення об’єкта спостереження, встановлення термінів проведення моніторингу, вивчення відповідної літератури, підбір інструментарію.

ІІ етап - практичний: збір інформації через проведення співбесід, тестувань, анкетувань, відвідування уроків, проведення контрольних, тестових робіт, позакласних заходів.

ІІІ етап – аналітичний: аналіз і систематизація інформації, розробка рекомендацій та пропозицій, формування висновків.

 

4.  Відповідальність щодо здійснення внутрішнього моніторингу

 

4.1.Відповідальність за організацію роботи щодо здійснення внутрішнього моніторингу покладається на педагогічну раду навчального закладу.

4.2. Педагогічна  рада школи:

-       забезпечує виконання покладених на неї завдань з питань здійснення внутрішнього моніторингу відповідно до Законів України “Про освіту”,  “Про загальну середню освіту“, нормативно-правових актів щодо організації освітнього процесу, проводить внутрішній моніторинг, координує і контролює діяльність щодо забезпечення об’єктивності, валідності, надійності, врахування психолого-педагогічних особливостей, систематичності, гуманістичної спрямованості;

-       проводить єдину науково-методичну політику з питань здійснення внутрішнього моніторингу, впровадження нових технологій діагностування, направлених на забезпечення синхронності процесів спостереження,  замірювання, отримання на цій основі знань про стан об’єкта з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного управлінського рішення;

-      розробляє систему здійснення внутрішнього моніторингу, яка безпосередньо підпорядковується педагогічній раді;

-      забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування попередніх методик щодо здійснення внутрішнього моніторингу, здійснює контроль за їх виконанням;

-       забезпечує функціонування системи внутрішнього моніторингу в школі;

-       веде облік моніторингових досліджень;

-      організовує підготовку та підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань здійснення моніторингових досліджень;

-       організовує і проводить наради, конференції, семінари, виставки з питань моніторингу.

   

 

          

 

Указ Президента України від 4 липня 2005 року № 1013/2005 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освітив Україні” передбачає створення національної системи моніторингу якості освіти на основі критеріїв держав-членів Європейського Союзу та забезпечення участі загальноосвітніх навчальних закладів у міжнародних обстеженнях якості освіти.

Для освітнього середовища України, за твердженням Т.О.Лукіної (кандидата педагогічних наук, доцента кафедри управління освітою Національної академії державного управління при Президентові України) поняття моніторингу є абсолютно новим явищем, яке потребує всебічного освоєння: 
 

  • Ґрунтовного вивчення на теоретичному рівні;
  • Законодавчої і нормативної підтримки в юридичній сфері;
  • Запровадження у практику роботи науково-дослідних установ та державного управління загальною середньою освітою.

Якість освіти : ступінь відповідності змісту та рівня підготовки випускників освітніх закладів очікуванням і потребам особистості, держави, суспільства (стандартам освіти).

Якість освіти за критеріями ООН виступає одним з провідних індикаторів якості життя. У зв’язку з курсом України на прискорення інтеграції в структури об’єднаної Європи, питання якості загальної середньої освіти набуває особливого значення та висуває необхідність приведення вітчизняних освітніх стандартів у відповідність до критеріїв держав-членів Європейського Союзу.

Якість загальної середньої освіти : повна збалансована відповідність потребам, цілям, умовам, затвердженим освітнім нормам і стандартам, яка встановлюється з метою виявлення причин порушення цієї відповідності та управління процесом поліпшення встановленої якості (Т.О.Лукіна).

Інструментом визначення та оцінювання якості освіти виступає освітній моніторинг.

Monitoring (англ.) – “старанне спостереження, нагляд за процесом та змінами, що відбуваються”.

Monitor – той, хто попереджує, нагадує, радить (англ.).

Моніторинг якості загальної середньої освіти – спеціальна система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан ЗСО, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх підставі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.

Основу моніторингу якості освіти складають масові точні педагогічні вимірювання (відповідно до певної мети).