Меморандум

Меморандум

про партнерство, співпрацю, довіру та взаємоповагу

між учасниками освітнього процесу комунального закладу освіти

«Навчально-виховний комплекс №104 «середня загальноосвітня школа-

дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)»

Дніпровської міської ради

Керуючись Конституцією України та чинним законодавством України,              з метою ефективної взаємодії всіх учасників освітнього процесу педагогічна рада закладу освіти, в особі голови – надавач освітніх послуг, що далі іменується Сторона-1, батьківська громада закладу освіти – замовник освітніх послуг, що далі іменується Сторона-2, орган учнівського самоврядування закладу, що далі іменується Сторона-3, далі разом іменуються Сторони, уклали Меморандум про партнерство, співпрацю, довіру та взаємоповагу між учасниками освітнього процесу КЗО «НВК №104» Дніпровської міської ради (далі – Меморандум).

Сторони усвідомлюють спорідненість завдань, необхідність спільних дій, спрямованих на поліпшення атмосфери довіри та партнерських відносин між учасниками освітнього процесу, спрямування зусиль на розбудову сучасного освітнього простору.

Сторони визнають важливість упровадження ініціатив, направлених на якісний та конструктивний діалог між Сторонами, ефективних та прийнятних для Сторін форм взаємодії.

Сторони поділяють погляди щодо взаємної відповідальності за навчання, виховання, розвиток і збереження здоров’я учнів (вихованців).

Сторони прагнуть забезпечити конструктивність позицій та оптимальний результат своєї співпраці.

1. Загальні положення

Меморандум слід розглядати як основу для розробки подальших заходів, спрямованих на розвиток взаємодії та співпраці Сторін у межах повноважень, визначених Меморандумом та відповідними законодавчими актами.

1. Меморандум не являється новим нормативно-правовим актом, це документ, на підставі якого Сторони мають здійснювати координацію своїх дій та впроваджувати конкретні кроки для досягнення мети, визначеної Меморандумом.
2. Сторони виражають готовність до співпраці на засадах об’єднання можливостей Сторін, координації зусиль, погодження Сторонами основних принципів, механізмів, напрямків співробітництва.
3. Сторони мають намір забезпечувати одна одній всебічну підтримку для розвитку співпраці Сторін згідно з положеннями Меморандуму                           та інформувати одна одну про спільні заходи або дії.
4. Для плідної співпраці Сторони погоджуються дотримуватись таких принципів: дитиноцентризм, партнерство, співпраця на результат, рівноправність, паритетність, колегіальність, взаєморозуміння, довіра, взаємна

повага, толерантність, прозорість, відкритість, гласність, доброчинність, відповідність дій і рішень чинному законодавству, обов’язковість розгляду пропозицій Сторін, пріоритет погоджувальних процедур, дотримання досягнутих домовленостей, взаємна відповідальність Сторін, організаційна самостійність у межах визначених повноважень.

2. Мета Меморандуму

1. Створення ефективних та прийнятних форм і ключових правил взаємодії для всіх учасників освітнього процесу.
2. Розвиток громадсько-активного закладу освіти, впровадження державно-громадського управління.
3. Основні завдання співпраці – соціальне партнерство через: соціальне замовлення, лобіювання інтересів закладу освіти, спонсорство, волонтерство.
4. Формування у закладі освіти механізмів продуктивної співпраці між батьками, педагогами, учнями (вихованцями).
5. Участь Сторін у розробці та втіленні проектів розвитку закладу освіти, погодженні суспільно значимих інтересів, що стосуються функціо-нування закладу освіти.
6. Взаємодія Сторін із залученням додаткових джерел фінансування. Формування Сторонами спільних підходів до співфінансування закладу освіти на безготівковій основі:

• створення благодійних фондів відповідно до чинного законодавства;
• залучення коштів, матеріальних цінностей, дарунків та грантів                     на розвиток закладу освіти на спеціальний рахунок закладу освіти.
  1. Створення відкритої освітньої системи.
  2. Погодження дій, спрямованих на створення сучасного та безпечного освітнього середовища.
  3. Забезпечення громадської підтримки управлінських рішень і дій                 з питань розвитку та стабільного функціонування освітньої системи закладу освіти.
  4.  Створення позитивного іміджу освітньої галузі, закладу освіти та підвищення довіри до них.
  5.  Формування умов, що забезпечать захист прав та інтересів дітей, батьків, педагогів, співробітників.
  6.  Будь-які інші форми співробітництва, що погоджені Сторонами                     і спрямовані на розбудову закладу освіти.

3. Напрями співпраці

1. Розбудова Сторонами на засадах партнерства моделей та механіз-мів взаємодії у трикутнику «учні – педагоги – батьки», що відповідає сучасному стану освіти та запитам суспільства.
2. Взаємодія Сторін з органами управління освітою, органами                місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, громадськими організаціями.
3. Участь батьківської громади  у співуправлінні закладом освіти:

• участь у внутрішній системі забезпечення якості освіти;
• участь у програмах розвитку тощо.

<>3.4.3.5.3.6.якістю надання освітніх послуг;

• дотриманням ліцензійних умов провадження освітньої діяльності                  і договірних зобов’язань;
• дотриманням санітарно-гігієнічних та матеріально-технічних умов функціонування закладу освіти;
• організацією харчування, оздоровлення, медичного обслуговування учнів (вихованців) у закладі освіти;
• фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;
• залученням і використанням коштів закладу освіти;
• виконанням кошторису та/або бюджету закладу освіти;
• процесом дотримання Меморандуму.

4.Принципи фінансування і спів фінансування

             Фінансова діяльність шкільної спільноти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості та прозорості. Можливість співучасть батьків                    у фінансових витратах школи є добровільною.

             Усі члени шкільної спільноти мають вільний доступ до інформації про кошторис і фінансовий звіт школи.

             Інформація про всі матеріальні цінності, отримані школою від батьків чи благодійних організацій, має бути опублікована на сайті школи. Керівництво закладу освіти обліковує їх відповідно до законодавства та зобов’язується використовувати їх лише в інтересах школи.

             Адміністрація школи бере на себе зобов’язання подавати всю фінансову інформацію вчасно, достовірно і доступно для розуміння будь-якому учаснику освітнього процесу. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації школи або управління освіти департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

             Раз на рік директор публічно звітує про виконання річного плану школи та презентує план розвитку школи на наступний, а також пов’язані                 з цим планом очікувані фінансові потреби.

             Основною метою додаткового співфінансування силами батьків можуть стати цільові проекти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проект можуть оголосити Сторони. Проект виноситься на розгляд спільноти і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект, і також самостійно визначає розмір власної фінансової участі. Обов’язковою  умовою такого спів фінансування є оприлюднення переліку потреб та їх вартості.

         Можливе співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:

- добровільності: ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що;

- конфіденційності: без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, узяла вона участь у співфінансуванні чи ні;

- прозорої та регулярної звітності.

Співфінансування школи силами батьків є частиною кошторису школи                       і відображається в звіті у графі “Надходження”. Якщо батьки вирішили передати школі будь-які матеріальні цінності, останні мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі.

Батьки мають можливість контролювати та перевіряти реальні потреби школи в їхньому співфінансуванні. Пересвідчитись, чи дійсно існує потреба                             у співфінансуванні силами батьків певних речей (мийних засобів, фарби тощо), батьки можуть, ініціювавши інвентаризаційну перевірку і створивши відповідну комісію, що перевірить фактичну наявність або відсутність речей, на закупівлю яких пропонується співфінансування.

5.Підвищення ефективності освітнього процесу

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що:

Освітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток і подальшу успішну самореалізацію учня в дорослому житті – як особистості, громадянина й фахівця.

5.1. Організація освітнього процесу в межах навчальної діяльності

Організація освітнього процесу ґрунтується перш за все на академічній свободі вчителя, праві вільного вибору ним форм, методів та засобів навчання            і праві вчителя на педагогічну ініціативу. Адміністрація школи, батьківська                        та учнівська спільноти мають усебічно сприяти реалізації цих прав вчителя.

Водночас батьки та учні (старшокласники) можуть бути ініціаторами та/або брати участь у низці питань організації освітнього процесу, зокрема:

• у межах Типового робочого плану колективно обирати предмети варіативного складника освітньої програми з урахуванням запитів більшості або профорієнтаційних перспектив;
• подавати загальношкільні, класні або індивідуальні заявки на освітні, соціальні й культурні гранти;
• залучати батьків до організації майстер-класів та лекцій про різні спеціальності, а також екскурсій на виробництва, в офіси тощо; шукати можливості для отримання якомога ширшої інформації про сучасні професії та соціальні компетентності.

Важливою умовою ефективності освітнього процесу є неупереджене, прозоре та зрозуміле оцінювання. Критерії оцінювання усних та письмових відповідей, контрольних, самостійних робіт, рефератів, проектів тощо                        є прозорими, справедливими та зрозумілими для всіх. Затверджені МОН критерії оцінювання, сформульовані недвозначно та простою зрозумілою мовою, мають бути вивішені в класах, на інформаційній дошці в школі, розміщені на сайті школи тощо.

Механізмом перевірки якості освіти в школі, зокрема, може бути процедура самооцінки, яка проводиться у вигляді анонімного опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи   з урахуванням результатів опитування.

5.2. Організація освітнього процесу поза межами навчальної діяльності

Позаурочна діяльність має бути спрямована на:

- всебічний розвиток учнів, зокрема їхнього емоційного інтелекту, комунікаційних навичок, ініціативності та творчості;

- виявлення і розвиток талантів;

- налагодження та укріплення партнерських зв’язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми. Вітається і заохочується будь-яка спільна діяльність батьків і дітей, батьків і вчителів, педагогів і дітей та всіх разом: наставництво старшокласників над учнями молодших класів, “школа для батьків” під проводом учителів або адміністрації школи, гуртки, лекції та інша освітня активність для освітян і батьків, спільне дозвілля, екскурсії тощо.

Усім учням має бути надана можливість спробувати себе в творчих видах діяльності та взяти участь у відповідних конкурсах, виставах, змаганнях тощо: критеріями участі в творчих конкурсах є не наявність відповідних навичок,                а виключно бажання учня. Форма і зміст таких заходів обираються та плануються спільно з учнями; пріоритетом у виборі форм позаурочної творчої активності є побажання учнів.

У позаурочний час учні за бажанням можуть брати участь в олімпіадах                      з навчальних предметів; відповідний учитель надає допомогу в підготовці. Будь-який результат на олімпіаді або відмова від участі не можуть бути причиною засудження чи покарання з боку вчителя або адміністрації школи.

Запорукою добровільної участі в позаурочній діяльності є її відкрита програма та попереднє оголошення загальношкільних учнівських заходів, що обговорюється та пропонується заздалегідь на кожен місяць, чверть або семестр. Такий порядок дає можливість охочим заздалегідь визначитись, у яких видах позаурочної діяльності вони б хотіли взяти участь. Учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік і брати участь у складанні програми заходів.

Механізмом перевірки ефективності позаурочної діяльності в школі може бути опитування (анкетування) педагогів, батьків та учнів, що передбачає подальше коригування роботи з урахуванням результатів опитування.

6.Безпека в школі

Ми, педагоги, батьки та учні, виходимо з того, що:

обов’язковим елементом освітнього процесу в шкільному середовищі                 є задовільнення для всіх його учасників на належному рівні основних потреб людини (зокрема фізіологічних, соціальних та потреб у безпеці – фізичній                  і психологічній).

6.1. Сприятливе фізичне середовище

         Адміністрація школи в співпраці з усією шкільною спільнотою розробляє методи та шляхи забезпечення задовільнення основних фізичних потреб                     у шкільному середовищі.

Серед основних фізичних потреб усіх учасників освітнього процесу                           в шкільному середовищі є такі:

- вільний доступ до свіжого повітря. Школа має забезпечити наявність свіжого повітря в класах під час занять, регулярне провітрювання класів під час перерви та можливість прогулянок дітей на шкільному подвір’ї під час перерв;

- вільний доступ до питної води. Фонтанчики або кулери з питною водою мають бути завжди доступними всім учасникам освітнього процесу в школі.

- вільний доступ до туалету. Шкільні туалети мають відповідати потребам людини в повазі до її гідності та сучасним гігієнічним нормам. Туалети мають бути облаштовані сучасними сантехнічними системами, забезпечені туалетним папером, водою та милом для миття рук;

- доступна якісна їжа.

У школі має бути організовано гаряче харчування.   Вітається також осучаснення інтер’єру їдальні, посуду та естетики подачі страв, а також забезпечення вибору учнями страв з урахуванням їхніх смаків.

- надання домедичної допомоги в разі потреби.

6.2. Безпечне та комфортне психосоціальне середовище

Усі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну               і комфортну атмосферу в школі та в освітньому просторі, ставляться один                до одного з повагою. Психологічне насильство та булінг є неприпустимими               в стосунках між усіма учасниками освітнього процесу. Правила школи                     та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного.

У школі організовується психологічна та соціально-педагогічна підтримка для учнів. Психологічна служба в школі має бути забезпечена організаційними можливостями для ефективної роботи. У школі також може бути скринька для анонімних звернень до психолога.

Під час перебування в школі вчителі та учні повинні мати простір і час для відпочинку та психологічного розвантаження. Разом з простором для відпочинку педагогів  в школі має бути створений простір для психологічного розвантаження та відпочинку учнів.

Інструментом вимірювання рівня психологічного комфорту в школі може стати анкетування всіх учасників освітнього процесу.

Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в школі вирішуються на рівні адміністрації школи. Розгляд та розв’язання конфліктів також можуть здійснюватися Координаційною радою або Загальними зборами школи, засновником закладу освіти (органом управління у сфері освіти, який діє від імені засновника). Шкільна процедура розв’язання конфліктів                        не позбавляє особу права звернутись до суду або до освітнього омбудсмена. 

7. Інші питання життєдіяльності закладу освіти

 за ініціативою Сторін

                 7.1.Об’єднання зусиль і можливостей Сторін у формуванні відповідальності батьків за здобуття учнями (вихованцями)  обов’язкової  загальної  середньої  освіти, навчання та виховання  дітей,збереження здоров’я дитини.

                 7.2.Залучення батьків до позакласної та позашкільної роботи. Участь батьків в організації і проведенні освітніх, виховних, розвиваючих, оздоровчих, спортивних, інформаційних, розважальних заходів.

                 7.3.Створення Сторонами додаткових можливостей у рамках соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами.

                 7.4.Підтримка Сторонами дітей, які перебувають у несприятливих соціально-економічних умовах, складних життєвих обставинах.

                 7.5.Солідарні дії Сторін із запобігання бездоглядності дітей                       у вільний від занять час, безпритульності.

8. Організація співпраці

                   8.1.Сторони визначили уповноваженим представником педагогічного колективу голову педагогічної ради закладу освіти -                         Ярошенко С.Л., уповноваженим представником батьківської громади закладу –                  Журавель О.І., голову учнівського самоврядування – Золотаревич Д.

                   8.2.Сторони обрали Координаційну раду, сформовану                                 з представників усіх учасників освітнього процесу, для вирішення поточних питань життя школи. Координаційна рада може збиратися за потреби. Адміністрація школи надає приміщення для роботи Координаційної ради.

Склад Координаційної ради:

представники батьківської громади :

Ковальчук К.Б.

Трусова С.В.

Басула Е.Д.

Журавель О.І.

Головко О.В.

• представники педагогічної ради:

Літвінова Г.В.

Ярошенко О.В.

Пасько С.І.

• представники учнівського самоврядування:

Золотаревич Д.

Музика К.

Головко А.

Майко А.

          8.3.Представники Координаційної ради зобов’язуються  забезпечити зручними формами комунікації  членів шкільної спільноти, які не мають можливості користуватися шкільним сайтом і сторінками в соцмережах.

           8.4.Сторони організовують та проводять спільні публічні заходи (робочі зустрічі, тренінги, конференції, вебінари в онлайн-режимі тощо) для обговорення питань, пов’язаних із реалізацією заходів у рамках співпраці.

            8.5.Сторони здійснюють за взаємним погодженням заходи, спрямовані на інформування громадськості про співпрацю Сторін у рамках Меморандуму.

            8.6.Сторони здійснюють обмін відповідною інформацією з ініціативи або за запитом однієї із Сторін.

             8.7.Сторони беруть участь у розробці рекомендацій, інформаційних матеріалів, необхідних для спільної роботи.

              8.8.Сторони використовують ефективні системи комунікації для поши-рення та збору інформації, налагодження дієвого зворотного зв’язку, зокрема таких: корпоративна пошта, електронний журнал, групи у соціальних мережах, онлайн-опитування.

              8.9.Сторони можуть за взаємною згодою запрошувати до спів-робітництва установи та організації, фізичних осіб, громадські організації, створювати з ними тимчасові робочі групи.

             8.10. Сторони забезпечують прозорість та відкритість своїх відносин               у рамках реалізації положень Меморандуму шляхом упровадження належного контролю та систематичної звітності.

9. Прикінцеві положення

           9.1.Дотримання Меморандуму є запорукою плідної співпраці Сторін, спрямованої на досягнення вищезазначених цілей.

           9.2.Усі зміни до Меморандуму вносяться за взаємною згодою Сторін                у письмовій формі.

           9.3.Меморандум є відкритою угодою між Сторонами.

           9.4.Меморандум складено українською мовою на 10 арк.                                    у 2 примірниках, які ідентичні і мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

           9.5.Будь-які питання щодо тлумачення або застосування положень Меморандуму вирішуються Сторонами на партнерських засадах шляхом проведення консультацій та переговорів.

           9.6.Меморандум набуває чинності з дня його підписання 13.09.2019р.               та діє до червня  2023 р.

           9.7.Припинення дії Меморандуму настає через 3 місяці після отримання повідомлення відповідною Стороною. Після цього Меморандум припиняє дію, за винятком урегулювання претензій, що виникли до того дня, у який Меморандум припинив дію, а також будь-якої поточної діяльності з реалізації конкретних проектів у рамках Меморандуму.

10. Реквізити та підписи Сторін