Сторінка психолога

Підліток — істота нестерпна. Причому не тільки для інших, але й для себе самого. У психології цей вік не дарма називають «кризовим». Криза означає, що щось старе має піти, а нове — з'явитись. І підліток переживає труднощі цих змін, аби виконати низку надважливих для всього його подальшого життя психологічних завдань:

1. Відокремитися від батьків.

2. Усвідомити себе і свою стать. Зрозуміти, хто ти є, яка ти людина.

3. Відкрити для себе світ інших людей.

Виконання цих завдань неможливе без:

• заперечення всього, що пропонують дорослі — інакше не зрозумієш власних відповідей, рішень, смислів;

• намагань вирішувати щось самому, навіть якщо дорослі вже підказали наймудрі-ший із можливих виборів;

• пошуків себе і «влипання» у різноманітні історії, аби перевірити, наскільки ти сильний, здібний і стійкий;

• детального вивчення своєї зовнішності, розуміння того, що краса чи привабливіть значно збільшують шанси бути прийнятим і коханим;

• активних контактів із протилежною статтю, вивчення світу різноманітними способами;

• тісного спілкування з однолітками, розуміння, що ти не один, і в інших — ТІ ж проблеми.

Мені здається, що дорослі значно краще розуміли б своїх «кризових» дітей, якби знали, що виконання цих важливих психологічних завдань неминуче супроводжують сильні почуття. Перш за все:

1. Агресія.

2. Страх.

3. Сором.

4. Тривога.

Розглянемо основні проблеми підлітка:

1. Потреба в увазі і підтримці без осуду й оцінок, тобто безоціночна теплота, прийняття і мудрість дорослих.

2. Потреба у чітких (але не тісних) правилах і кордонах, які мають утримувати дорослі.

3. Потреба в розвитку і навчанні через життєву практику.

4. Потреба у цікавих життєвих подіях.

5. Потреба у задоволенні — підліток вивчає себе, свої почуття і враження, прагне до чуттєвого збагачення.

6. Потреба у повазі і визнанні — коли людина отримує їх, у неї виробляється міцна впевненість у собі як у цінній особистості, і це стає основою успіху в усіх сферах життя.

7. Потреба у спілкуванні і прийнятті однолітками .

8. Потреба у вмінні впевнено відстоювати свої переконанні

9. Потреба у творчому самовираженні і самореалізації

Аби дізнатися, чи готові батьки зрозуміти, прийняти і допомогти своїй дитині, вони можуть поставити собі кілька запитань:

1. Я подарувала життя своїй дитині чи я подарувала життя своєї дитини собі?

2. Я хочу, аби моя дитина (доросла дитина) стала відповідальною і самостійною.

3. Я справді поважаю свою дитину і вважаю, що вона здатна впоратися з усіма своїми проблемами.

4. Я готовий прийняти право своєї дитини на помилки і не осуджувати її.

5. Я хочу, аби моя дитина була щаслива, навіть якщо це не відповідає моїм уявленням про щастя.

Що допоможе батькам подолати цей кризовий період із мінімальними душевними втратами?

• Знання того, що криза неуникна, і ваше завдання — допомогти стати дорослим;

• розуміння того, що ваша дитина і далі любить і поважає вас, але не може виявити цього просто зараз, адже спочатку їй необхідно зруйнувати ваш батьківський авторитет;

• усвідомлення того, що ваша дитина виросла, і ви вже не зможете її контролювати, як раніше, вирішувати за неї, час усе робити самому;

• прийняття того, що вона може здатися комусь поганою, негарною й неуспішною, але ваша підтримка і ненав'язливе співчуття можуть творити дива;

• віра в те, що криза мине.

Чим батьки можуть допомогти своєму підлітку:

• і далі любити його;

• вірити, що той упорається з усім;

• не «качати права» через дрібниці, дати шанс помилятися і наполягати на своєму;

• ставитися до нього і його світу з повагою, навіть якщо він сам і його світ вам аж ніяк не симпатичні;

• бути близько, аби підтримати, коли попросять;

• попри бурхливі почуття, залишатися у добрих стосунках, виявляти тепло і прийняття.

І взагалі, якщо ваша дитина все ж увійшла у цей такий важкий і кризовий період, значить, вона розвивається правильно, а ви — чудові батьки, які зробили все це можливим. Привітайте себе і сконцентруйтеся на власному житті. Вам буде легше дозволити підлітку відокремитись, якщо у вас самих відбуватиметься щось співмірне за важливістю та інтересом. Адже ваша дитина — уже майже не дитина, а дорослий, і незабаром вам доведеться з ним познайомитися.

Бажаю вам безумовної любові і злагоди в родині!