КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ «НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС № 104» «СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА – ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК)» ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
 
ЛАСКАВО ПРОСИМО!

Великдень

 

Мета : Виховувати дружелюбність ; розвивати  інтерес до старовинних українських обрядів;  навчати дітей пасхальним  традиціям, іграм, звичаям.

Обладнання : Малюнки, відео – матеріал, аудіо – матеріал, дерев’яні крашанки.

План заняття

І. Організаційна частина

1.1 Привітання

1.2 Оголошення теми і мети заняття 

ІІ. Основна частина

2.1  Історія започаткування Великодня

2.2 Вербна неділя 

2.3 Страсний тиждень

2.4 Фізична хвилинка

2.5 Гра «Доповни прислів'я»

2.6 Гра з крашанками

ІІІ. Заключна частина 

3.1  Розмальовка крашанок

3.2 Підведення підсумків

Хід заняття

Вчитель. Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших після Різдва, християнських свят – Великдень, початки якого сягають з X-го століття. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа. Колись наші предки слов’яни урочисто святкували відродження, оновлення природи, співаючи хвалу богові сонця Ярилу. Цей день вважали надзвичайним, особливим, великим, звідси й назва Великдень. Інша назва цього свята – Пасха. За дохристиянських часів Пасху відзначали євреї в пам’ять про вихід з єгипетського рабства, коли Червоне море розступилося по слову Господа, і вони перейшли через нього.(малюнок розіп’ятого Христа) Оскільки ж Христа було розіп’ято за два дні до юдейської Пасхи, а в пасхальну ніч він воскрес, це свято набуло християнського змісту. День святкування Пасхи не сталий. Це завжди перша неділя після весняного повного місяця і завжди після 21 березня, дня весняного рівнодення. Готуючись до свята Воскресіння Ісуса Христа, віруючі очищають душу від скверни, каються в гріхах, суворо дотримуючись Великого посту, який триває сім тижнів. У цей час вживають лише пісні страви, уникають будь-яких розваг, тому що 40 днів Христос постив у пустелі перед тим, як почати проповідувати.

Остання неділя перед Великоднем називається Вербною або Квітною. Цього дня святять вербу. Відомо, що коли Христос їхав на віслюку в Єрусалим зі своїми учнями, люди дорогою його гучно вітали, ламали пальмові гілки й кидали до ніг. Відтоді й святять гілля дерев у цю неділю. Оскільки в нас в Україні пальма не росте, наші предки вибрали вербу.

Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. Під кінець відправи священик кропить його свяченою водою, а діти намагаються якнайшвидше дістати гілочку й тут таки проковтнути кілька “котиків” – “щоб горло не боліло”. Господарі, повертаючись із церкви зі свяченою вербою, не заходили до хати, а відразу йшли на город і садили там гілочки або, якщо було далеко, – то в полі “на вжиток”. Решту ставили на покуті під святими образами. Коли, ввійшовши до хати, заставали когось, хто проспав вранішню службу, його били свяченою вербою, промовляючи:

        Не я б’ю – верба б’є!

        За тиждень Великдень,

        Недалечко червоне яєчко!

        Будь великий як верба,

        А здоровий як вода,

        А багатий як земля!

Після святкування Вербної неділі, настає Страсний тиждень 

Страсний Понеділок

У цей день починається велике прибирання. Будинок очищається від старих, громіздких речей.

Страсний Вівторок

Закуповуються продукти для Великодня.

Чиста Середа

Це день прання і всяких протирань. У середу бажано все ретельно вимити, вискоблити підлоги, вибити килими.

Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще вдосвіта до схід сонця селяни чистили в стайнях, коморах. На подвір’ї, у хатах все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Існує повір’я, що в чистий четвер до схід сонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто покупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож хворі люди купалися, бувало, вночі – “поки ворон дітей не купає”, щоб очиститися від хвороби. Викупавшись, хворий набирав із свого купелю відро води, ніс ту воду і виливав на перехресну дорогу – “щоб там усе лихо зоставалося”. А дехто ще й промовляв: “Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров’я в ручки, в ніжки і в живіт трішки”.

Страсна п’ятниця

У четвер увечері в церкві відправляють “страсті”. Колись у наших селах та містах люди намагались зберегти спокій і додержувались тиші: ні сміху на вулиці, ні співів, навіть голосних розмов у той час, як у церкві читали Євангеліє, чути не було. Стоячи в церкві, не можна було куняти, бо “нечиста сила занесе в пекло”. Люди, повертаючись із церкви, намагалися донести додому “страсну” свічку так, щоб вона не погасла.

Великодня субота

У Великодню суботу роблять крашанки, або, як кажуть на Київщині, “галунять яйця”. Яєць красять 13, бо 12 апостолів і Спаситель. Найбільше готують червоних крашанок. Не годиться робити чорні, бо вони нагадують про кров “лукавого”. Звичай вимальовувати крашанки або писанки виник у нас в Україні дуже давно. Але зробити справжню писанку дуже непросто – це клопітка і дуже тонка справа. (Малюнки)

Лунають дзвони

Великдень.

Як тільки задзвонять до заутрені дзвони, то з усіх кінців села чи міста народ починав рухатися до церкви, хто пішки, а хто возом. Дітей теж брали з собою, вдома майже ніхто не залишався. А чи знаєте ви, чому, коли з церкви виносять хоругви (Малюнок ;хоругви -це релігійне знаменно), сторож замикає двері, а сам стає на варті? За народним повір’ям, хто залишається в церкві, ховаючись по кутках, той обов’язково має зв’язок з нечистою силою. А на варті стоїть сторож, щоб відьма не взялася рукою за замок. Після хресного ходу навколо церкви всі повертаються до служби. По закінченні літургії священик освячував паски, крашанки, сир, сало, ковбаси, мак, сіль. І ці страви відтепер набували чудотворної або лікувальної сили. Біля церкви починалося христосування – обрядовий великодній поцілунок на знак прощення всім ворогам. При цьому обмінювалися крашанками. Родина повертається з церкви. Всі заходять до хати. Хрестяться. У кожного в руках кошики зі свяченим.

Перед тим як сісти за стіл, вмиваються свяченою водичкою. Першою  вмивається дівчина, а потім хлопці й мати, останнім батько.

Відтак настає розговіння – найурочистіший момент свята. Уся родина молиться Богові і сідає за стіл. Великодні свята тривають три дні. Молодь та  діти мали звичку гойдатися на гойдалці, де був центр розваг усього села. Тут же грали в крашанки у “навбитки”, “котика”, “кидка”. У ці дні також існує звичай обливати один одного водою, аби чисті та здорові були. Не обходиться й без великодніх танців і співів.

 

Фізична хвилинка

Дівчата, а давайте перевіримо наших хлопців на кмітливість. Нехай вони складуть з слів приказки та прислів’я, які показали б вроду, розум наших дівчат.

•         Гарна дівчина, як у лузі калина.

•         Що на умі, те й на язиці.

•         Яка головонька – така й розмовонька.

•         Від солодкого серця наїсися гіркого перцю.

 

 

Настала черга погратися

1)По команді діти одночасно розкручують свої писанки. Чиє яйце довше прокрутиться, той і переможець!

2)По команді діти одночасно починають котити крашанки і чиє яйце далі покотиться, той і переможець. Він забирає крашанку.

 

підведемо підсумки, що нового ви дізналися

1)        В який колір фарбували крашанки?

2)        Скільки фарбували? 

3)        Що настає після святкування Вербної неділі?

4)        Що робили перед тим, як сісти за стіл?

 

Давайте розфарбуємо писанки.

Подобається